ВПЛИВ ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ НА ДИНАМКУ ІМУННИХ РЕАКЦІЙ ЗА УМОВ МЕХАНІЧНОЇ ТРАВМИ РІЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • Р. Д. Левчук Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України

DOI:

https://doi.org/10.32782/2411-9164.24.1-8

Ключові слова:

черепно-мозкова травма, тупа травма живота, скелетна травма, гостра крововтрата, імунні комплекси

Анотація

Вступ. Травма є основною причиною смерті людей віком до сорока пʼяти років. Незважаючи на значні здобутки в лікуванні травмованих пацієнтів, дотепер немає відчутної тенденції до зниження летальності внаслідок травм. Як за умов тяжкої травми, так і гіповолемічного пошкодження вроджена імунна відповідь відіграє центральну роль у патофізіології тяжких ускладнень та вторинного пошкодження органів у пацієнтів, які вижили. Однак роль гіповолемії в патогенезі накопичення у крові циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) на тлі черепно-мозкової травми (ЧМТ), тупої травми живота (ТТЖ) та скелетної травми СКТ) вивчена недостатньо. Мета. Зʼясувати вплив гострої крововтрати на динамку імунних реакцій за умов механічної травми різної локалізації Методи. Експерименти проведено на статевозрілих білих щурах-самцях лінії Вістар. В умовах тіопентало-натрієвого наркозу у щурів моделювали ЧМТ, ТТЖ та СКТ, стандартизовані за величиною летальності. В окремих групах щурів додатково моделювали гостру крововтрату в обсязі 1,5% від маси тіла. Щурів виводили з експерименту через 3, 7, 14, 21 та 28 діб посттравматичного періоду. В сироватці крові визначали вміст ЦІК. Результати. Моделювання ЧМТ, ТТЖ і СКТ супроводжується збільшенням концентрації ЦІК у сироватці крові з максимумом через 7 діб посттравматичного періоду і наступним зниженням, яке до 28 доби експерименту тільки у щурів з ЧМТ і СКТ досягає рівня контролю. Через 7, 14, 21 та 28 діб експерименту показник суттєво більший у групі щурів з ТТЖ, порівняно з іншими дослідними групами. Ускладнення модельованих травм гострою крововтратою в кількості 1,5% від маси тіла сприяє більшому накопиченню ЦІК у крові порівняно зі щурами, яким моделювали саму механічну травму. У щурів з ЧМТ і гострою крововтратою показник досягає максимуму через 7 діб посттравматичного періоду і повертається до рівня контролю через 28 діб. У щурів з ТТЖ і СКТ, ускладнених гострою крововтратою, показник залишається на максимальному рівні протягом 7–14 діб посттравматичного періоду і до закінчення експерименту суттєво більший від рівня контролю. Протягом 3–21 діб посттравматичного періоду показник істотно переважає у щурів з ТТЖ і гострою крововтратою. Висновки. Механічна травма, незалежно від локалізації, супроводжується накопиченням у сироватці крові ЦІК, що суттєво збільшується на тлі гострої крововтрати, є тривалим в часі і переважає у щурів з ТТЖ.

Посилання

Rossiter, N. D. (2022). “Trauma-the forgotten pandemic?”. International orthopaedics, 46(1), 3–11. https://doi.org/10.1007/s00264-021-05213-z.

Nauth, A., Hildebrand, F., Vallier, H., Moore, T., Leenen, L., Mckinley, T., & Pape, H. C. (2021). Polytrauma: update on basic science and clinical evidence. OTA international: the open access journal of orthopaedics trauma, 4(1), e116. https://doi.org/10.1097/OI9.0000000000000116.

Quinn, J., Panasenko, S. I., Leshchenko, Y., Gumeniuk, K., Onderková, A., Stewart, D., Gimpelson, A. J., Buriachyk, M., Martinez, M., Parnell, T. A., Brain, L., Sciulli, L., & Holcomb, J. B. (2024). Prehospital Lessons from the War in Ukraine: Damage Control Resuscitation and Surgery Experiences from Point of Injury to Role 2. Military medicine, 189(1-2), 17–29. https://doi.org/10.1093/milmed/usad253.

Huber-Lang, M., Lambris, J. D., & Ward, P. A. (2018). Innate immune responses to trauma. Nature immunology, 19(4), 327–341. https://doi.org/10.1038/s41590-018-0064-8.

Ziablitsev, S. V., Pishchulina, S. V., Kolesnikova, S. V., & Boris, R. N. (2015). Systemic effects of unspecific inflammatory reaction at traumatic brain injury. Fiziolohichnyĭ zhurnal – Physiological Journal, 62(1), 68–73. https://doi.org/10.15407/fz62.01.068.

Левчук, Р. Д. (2024). Порівняльний вплив гострої крововтрати на перебіг черепно-мозкової, скелетної та тупої травми живота. У Здобутки клінічної та експериментальної медицини (с. 83–84). Укрмедкнига. https://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/17965.

Сушко, Ю. І., Гудима, А. А., & Зачепа, О. А. (2022). Вплив краніоскелетної травми на прояви цитолітичного синдрому в умовах краніоскелетної травми щурів різного віку. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (3), 54–62. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13393

Угляр, Т. Ю., Бадюк, М.І., Гудима, А. А., Салій, М. І., Цимбалюк, Г. Ю., Прохоренко, О. О., & Майка, І. А. (2023) Особливості функціонального стану печінки за умов краніоскелетної травми, поєднаної з тупою травмою живота. Світ медицини та біології, (1), 238–242. https://doi.org/10.26724/2079-8334-2023-1-83-238-242.

Влізло, В. В. (Ред.) (2012) Лабораторні методи дослідження у біології, тваринництві і ветеринарній медицині. Львів : Сполом.

Shankar Hari, M., & Summers, C. (2018). Major surgery and the immune system: from pathophysiology to treatment. Current opinion in critical care, 24(6), 588–593. https://doi.org/10.1097/MCC.0000000000000561.

Relja, B., & Land, W. G. (2020). Damage-associated molecular patterns in trauma. European journal of trauma and emergency surgery : official publication of the European Trauma Society, 46(4), 751–775. https://doi.org/10.1007/s00068-019-01235-w.

Wrba, L., Palmer, A., Braun, C. K., & Huber-Lang, M. (2017). Evaluation of gut-blood barrier dysfunction in various models of trauma, hemorrhagic shock, and burn injury. The journal of trauma and acute care surgery, 83(5), 944–953. https://doi.org/10.1097/TA.0000000000001654.

Anand, T., Reyes, A. A., Sjoquist, M. C., Magnotti, L., & Joseph, B. (2023). Resuscitating the Endothelial Glycocalyx in Trauma and Hemorrhagic Shock. Annals of surgery open : perspectives of surgical history, education, and clinical approaches, 4(3), e298. https://doi.org/10.1097/AS9.0000000000000298.

American College of Surgeons. (2025). Advanced Trauma Life Support (ATLS) Course Manual Final (11th ed.). Chicago, IL: American College of Surgeons.

Fage, N., Asfar, P., Radermacher, P., & Demiselle, J. (2023). Norepinephrine and Vasopressin in Hemorrhagic Shock: A Focus on Renal Hemodynamics. International journal of molecular sciences, 24(4), 4103. https://doi.org/10.3390/ijms24044103.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-01-26

Як цитувати

Левчук, Р. Д. (2026). ВПЛИВ ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ НА ДИНАМКУ ІМУННИХ РЕАКЦІЙ ЗА УМОВ МЕХАНІЧНОЇ ТРАВМИ РІЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ. Клінічна анестезіологія, інтенсивна терапія та медицина невідкладних станів, (1), 95–106. https://doi.org/10.32782/2411-9164.24.1-8